Село моє ! Для мене ти єдине...

 

Люблю село, де народилась,

Де вперше мовила слова,

Де росами щоранку миюсь,

Де пісня мамина вита.

                    Люблю стежину в ріднім полі

                    І землю вквітчану свою.

                    За все завдячую я долі.

                    Село моє, тебе люблю.

 

               Село Тростянець розміщене між двома пагорбами, вкритими лісами. Кажуть, що ця назва походить від слова «тростина». Колись давно, тут було все вкрито водою. Мабуть, було море, оскільки збереглися у скелях скелети риб. Та з переміною клімату, водойми висохли, і все поросло тростиною. Звідти і походить назва села. Отак, і між цими пагорбами почали будуватися люди. Село наше невеличке.

Історія Тростянецької школи

Роль освіти в житті селян важко переоцінити. У найдавніші часи освіта починалася від науки в дяка, в якого діти навчалися рахувати, молитися, а також читати церковні книги. Ті школи були нерегулярними і їхня діяльність залежала переважно від суб’єктивних факторів.

Вперше у селі Тростянці була відкрита школа для дітей селян і ремісників у 1938 році. У школі було чотири класи, у яких навчалося 58 учнів, в тому числі 39 хлопців і 19 дівчат. З українцями вчилося ще чотири поляки. Школа була у простій селянській хаті сім’ї Фляковичів Юрія і Софії. Кімната класу була дуже маленька, тому відвідувати школу могла лиш невелика кількість дітей. Навчання в школі проводилося українською і польською мовами. Були уроки релігії, математики, природи та інші. Навчав всі предмети один учитель, українка Єва (Дарія) Михайлівна Юрків, яку в той час називали пані. Кожного тижня один урок  з дітьми-поляками проводив учитель з с. Велика Воля. Навчання релігії проводив священик Теодор Серант. Щотижня він мав два уроки, а всього за рік провів 72  уроки. Протягом року школярі вивчали пісні: «Богородице Діво», «Назарете, любий цвіте», «Витай між нами», «Вихваляють гори, доли», «О, Мати Божа », «Пливи світами». Учні добре засвоїли вивчений матеріал. Стосунки священика з вчителькою були добрі. Три дні молодші школярі готувалися до першої святої сповіді, яка відбулася 10 серпня 1938 року.

1952 року відкрила у с. Тростянці свої двері для учнів школа. Першим директором школи була прекрасний педагог, чудова жінка Нога Надія Григорівна, яка 24 роки очолювала школу (з 1952-1976рр.).

Другий директор школи – Бодак  Іван Степанович керував колективом з 1976-1982рр.

Майже 30 років директором школи працювала Гусак Лариса Атанасівна, яка віддала серце, розум, душу своїй роботі та доклала багато зусиль для розвитку школи. (з 1982-2011рр.)

З 2011 року і по даний час очолює школу  Герус  Маряна Богданівна.